Second opinion, або чи потрібно вам отримувати другу думку?

Що така друга думка в онкології, у чому сенс і навіщо її отримувати — про це розмовляємо з відомим хірургом-онкологом, кандидатом медичних наук Юрієм Кондрацьким.

Юрію Миколайовичу, що таке друга думка? Що стоїть за найпоширенішим терміном Second opinion?

Second opinion — сучасний міжнародний медичний термін, який перекладається буквально як «Друга думка». Має на увазі отримання незалежної експертної думки щодо вже поставленого діагнозу — в іншого фахівця з іншої клініки. Це необхідно, щоб виключити помилки у діагнозі і, як наслідок, у лікуванні. Адже неправильне лікування може коштувати людині життя, особливо коли йдеться про онкологію.

Люди роблять помилки щодня, і лікарі також від них не застраховані. Ось чому все більше і більше пацієнтів отримують другу думку після встановлення діагнозу. Незалежно від того, чи рекомендує ваш лікар операцію, чи ставить діагноз «рак» або виявляє якесь інше захворювання, одержання другої думки має незаперечні переваги.

Такі переваги включають все: від підтвердження і душевного спокою — до нового діагнозу та іншого плану лікування. Так, це може вимагати додаткових витрат, але зрештою економить кошти на непотрібних ліках і процедурах, зберігає здоров'я, а часто й рятує життя.

Помилки у діагнозі — наша, українська, проблема чи спільна для всіх країн?

Це проблема глобальна і, як свідчать дослідження, не залежить від рівня розвитку медицини. Здавалося б, для країн, де цей рівень високий, питання не є актуальним, але… дані, опубліковані в одному з найавторитетніших медичних видань British Medical Journal, говорять про інше.

За результатами досліджень, які провели найбільші клініки США — MAYO та Johns Hopkins University, — під час перевірки діагнозів виявили від 30% до 60% помилок. Тобто у складних випадках лікарі звичайних лікарень США помилялися у постановці діагнозу у кожного другого пацієнта (!). А онкологічні діагнози, на жаль, завжди складні.

З чим пов'язані помилки?

Причин багато. Недостатньо чітко у клініках виконують рекомендації щодо обсягу необхідних обстежень і, як наслідок, ставлять неточний чи неправильний діагноз. А у випадку з онкологією це надважливо! Часто відбувається заниження, або, навпаки, помилкове завищення стадії захворювання, що критично змінює тактику лікування і нерідко вартує пацієнтам не лише втраченого здоров'я та грошей, а й життя.

Багато чого залежить від досвіду лікарів, технічних можливостей клініки і навіть від поведінки пацієнта. Людський чинник, на жаль, грає величезну роль. Наприклад, опубліковані результати досліджень британських учених, які підтверджують, що агресивніші пацієнти частіше отримують неточний діагноз, оскільки лікар підсвідомо намагається швидше «позбутися» таких пацієнтів.

Навіть так?

Це зрозуміло. Лікар — така сама людина, як і інші. Працюючи з агресивним пацієнтом, він відчуває психологічний тиск, поспішає і під впливом несприятливих факторів може поставити неточний діагноз. Причому йдеться навіть не про Україну, а про такі країни з розвиненою медициною, як США, Англія, Німеччина, Ізраїль. Страхові компанії, які оплачують людям лікування, бачать, що відбувається, та надають об'єктивні дані.

У чому головний сенс отримання другої думки?

Саме в тому, що перевіряється правильність обстежень та правильність діагнозу. Коли збігаються дві авторитетні думки, ймовірність помилки різко знижується. Фактично, якщо пацієнт отримує два однакові висновки, він може бути впевнений, що поставлено точний діагноз, правильно визначено стадію хвороби та буде запропоновано оптимальний план лікування. Це найвірніший шлях, яким потрібно йти.

Бує, що людині незручно, здається, що вона виявить недовіру до свого лікаря, і лікар буде до неї гірше ставитися.

Не може бути «незручно», коли ціна питання – життя. Я сам рекомендую так чинити, якщо випадок складний, або бачу, що людина сумнівається. Раджу вибрати авторитетну клініку, взяти на прийом усі документи та отримати другу думку. Як правило, пацієнт, який почув від лікаря таку пораду і пішов до іншої лікарні проконсультуватися, повертається до свого лікаря. Тоді він більше цінує професіоналізм і розуміє, що лікар дбає про його здоров'я. У середньому, у мене так відбувається двічі-тричі на місяць. Це посилює довіру між лікарем і пацієнтом, впливає і авторитет клініки, і авторитет лікаря.

Друга думка та мультидисциплінарний консиліум — інструменти, які дозволяють не лише знизити ймовірність помилки, а й нівелювати негативні моменти, пов'язані з постановкою діагнозу. Причому мультидисциплінарна комісія, до якої входять лікарі різного профілю - онкологи, хірурги, променеві діагности та променеві терапевти, хіміотерапевти, патологи та ін. - Обов'язковий компонент при розробці плану лікування.

Тобто остаточно призначає лікування не один лікар, а консиліум фахівців?

Так. Такий підхід відповідає світовим стандартам, і це можна пояснити, тому що сьогодні неможливо одному охопити всі сучасні методи. Онкологія — одна з наук, що швидко розвиваються; міжнародні протоколи коригуються кожні три місяці, що з появою нових методів лікування. Онкологічне лікування – цілий комплекс методів. І хоч би яким досвідченим був лікар, він може знати всіх нюансів, немає права брати він функції бога і приймати рішення одноосібно. Адже єдиний шлях для пацієнта отримати шанси на одужання – це сучасні методики лікування.

Якщо пацієнт з якихось особистих причин все ж таки не хоче повідомити лікаря про те, що отримує другу думку?

Немає жодної проблеми. Пацієнт може звернутися для отримання другої думки інкогніто. Необов'язково повідомити клініку, в якій він зараз знаходиться на обстеженні або лікуванні, якщо для нього це принципово. При отриманні другої думки пацієнту видають висновок з рекомендованим обсягом обстежень або підтвердженням діагнозу, який був встановлений раніше. Він може показувати, а може не показувати його у клініці, де перебуває на лікуванні. Це його вибір, і кожна людина може дивитися за особистими обставинами.

У складних випадках, коли думки лікарів двох клінік розходяться, розумно отримати третю думку, тобто звернутися до арбітра — до третьої клініки. Найкраще, якщо це буде провідна клініка країни чи міжнародний центр, де працюють лікарі з великим досвідом та сконцетровано сучасне обладнання. Як приклад — якщо в районній лікарні поставили один діагноз, в обласній чи онкодиспансері поставили інший, то логічно з результатами обстеження звернутися до спеціалізованого онкологічного центру найвищого рівня для остаточного вирішення.

Якщо виявиться, що є якісь прогалини в обстеженнях чи сумніви щодо діагнозу, пацієнт проходить додаткові дослідження. Після цього його випадок, згідно з міжнародними протоколами, має бути проведений через мультидисциплінарний консиліум. Як я вже зазначав, в онкології критично важливо отримати другу думку. Людина має бути впевнена, що знаходиться на правильному шляху і зробила все для свого одужання.