Тахікардія. Причини синусової тахікардії. Діагностика, лікування
Тахікардія – збільшення кількості скорочень міокарду, яке перевищує 80 ударів за хвилину. Вловивши в себе симптоми пароксизмальної тахікардії чи поміркованіше почастішання пульсу, хворі замислюються про хвороби серця. Насправді тахікардія – не лише самостійна серцева нозологія, але й симптом, пов’язаний з десятками і навіть сотнями найрізноманітніших захворювань.
Тахікардію не завжди треба сприймати як недугу. Вона може спостерігатись внаслідок:
- фізнавантажень (від домашніх до спортивних);
- сильних емоцій (окрім рівня «стрес») – як страху і гніву, так і радості;
- об’їдання (надмірного прийому їжі та рідини);
- заняття сексом (необов’язково бурхливого).
Слід розуміти, чим небезпечна тахікардія при вагітності. Часте сердцебиття дуже небажане для майбутньої мами, оскільки провокує:
- стрибки тиску;
- порушення сну;
- почуття незрозумілої тривоги.
Все це може вплинути на нормальний розвиток плода. Насамперед страждає трофіка (живлення) тканин, які розвиваються, що може обернутись:
- неправильним розвитком плоду;
- частими хворобами після народження, у дитячому віці. Дивний факт: частоту серцебиття можна… довільно регулювати – вона стає частішою, якщо людина вдихає, і стає більш рідшою на видихові.
Суть та причини синусовоїї тахікардії
Синусова тахікардія – чи не «найпопулярніша» з тахікардий. Вона виникає тому, що в синусовому вузлі (надзвичайно важливому елементі серцевого м’язу, який слугує «контролером»» серцевого ритму) електричні імпульси утворюються хаотично.
Причин синусової тахікардії надзвичайно багато. Серцевий вузол дуже чутливий до патологічних змін в організмі. Тому синусова тахікардія може виникнути, ледве щось не «сподобалось» синусовому вузлу, який, власне, і забезпечує ритмічні скорочення серця.
«Провокатори» синусової тахікардії:
- нозології міокарду (міокардит, кардіоміопатія);
- встряски з боку ендокринної системи (тиреотоксикоз);
- хірургічні захворювання;
- післяопераційний період;
- інфекційні нозології (в тому числі гнійні хірургічні);
- наслідки травматизації головного мозку і так далі.
Діагностика тахікардій, диференційна діагностика
Навіть якщо тахікардія видається «просто частішим серцебиттям», не можна просто так взяти і призначити самому собі таблетки від передсердної тахікардії чи уколи. Лікуванню має передувати придирлива діагностика, яку призначає досвідчений лікар-клініцист.
«Королева» діагностики тахікардій – електрокардіографія, за допомогою якої графічно «малюють» електричні імпульси серця. ЕКГ застосовують для деталізації порушень зі сторони серця – наприклад, порушення провідності. Якщо симптоми пароксизмальної тахікардії можна вловити, промацавши на зап’ясті пульс, то блокаду однієї чи обох ніжок Гіса «виловлюють» виключно за допомогою ЕКГ. Також завдяки ЕКГ можна провести диференційну діагностику між різновидами тахікардій – наприклад, відрізнити синусову тахікардію від пароксизмальної (нападоподібної) суправентрикулярної тахікардії, яку тягне за собою порушення провідності в надшлуночкових фрагментах серцевого м’язу. Головні електрокардіографічні ознаки суправентрикулярної тахікардії:
- напад тахікардії стартує різко – і ледь не моментально закінчується;
- частота серцевих скорочень в межах 150-220 на хвилину;
- комплекси QRS – вузькі, високі (ніби свічки), але без змін зі сторони зубців.
Лікування тахікардії. Купування нападів
Основні групи ліків для лікування нападу тахікардії:
- бета-блокатори – інактивують гормони стресу, тим самим вирівнюючи ритм серця;
- серцеві глікозиди – популярні при аритміях, які ускладнені серцевою недостатністю;
- седативні засоби (включаючи рослинного походження);
- антиоксиданти – захисники сердця від всюдисущих вільних радикалів.
Часто тахікардія супроводжується неприємними стрибками артеріального тиску Тому лікарські засоби від тиску при тахікардії також мають бути під рукою в тих, хто страждає на тахікардію.
Що треба і що не можна робити при тахікардії
Стан хворого залежить не лише від прийнятих пігулок, але й від його дій, адже дільничний терапевт не може щохвилини сидіти біля ліжка такого хворого, аби надати йому допомогу.
Пацієнти повинні твердо засвоїти, що треба робити і що не можна при тахікардії.
Чого не можна при тахікардії:
- вживати напої, які містять кофеїн та інші стимулятори, а також спиртне;
- палити (заборонена навіть одна цигарка на півроку);
- зловживати солоною їжею (краще виключити в абсолюті);
- надриватися в спортзалі, виконуючи програму «інтенсив»;
- займатися самолікуванням (наприклад, при надшлуночковій тахікардії приймати препарати від вузлової тахікардії);
Що треба робити:
- виробити звичку вимірювати пульс, не лінуватися складати щоденні криві (вони згодяться для аналізу лікаря);
- активно споживати свіжі фрукти і ягоди (особливо малину, калину);
- виконувати легкі фізичні вправи, але регулярно;
- їсти помірковано – набитий шлунок штовхає догори діафрагму, і та тисне на серце, заважаючи йому працювати – це відповідь на питання, чи може бути тахікардія після їжі;
- відрегулювати режим роботи, відпочинку, сну, харчування, сексу.
Такі прості дії зможуть попередити важкі форми тахікардії. Детальніші відповіді на всі свої питання (наприклад, що таке шлуночкова тахікардія серця і чим вона небезпечна, коли призначають антиаритміки тощо) ви можете отримати, відкривши наш сайт https://dobrobut.com/.
Медична допомога при надшлугночковій тахікардії у дитини
Надшлуночкова тахікардія у дитини – доволі часта патологія серцевого ритму. Маніфестується коротенькими нападами серцебиття, але часом може тривати годинами та впродовж декількох діб, хоча до цього дитина ніколи не мала органічних хвороб.
Батьки не повинні панікувати і намагатись самостійно зняти всіма можливими способами напад тахікардії. Лише дитячий кардіолог зможе з’ясувати, як лікувати тахікардію серця у дітей. У більшості випадків достатньо ліквідувати причини, які викликають ці напади:
- фізична напруга;
- емоційні розлади (через навантаження в школі, конфлікти з батьками, перше кохання);
- вегетативні порушення.
Медична допомога при надшлуночковій тахікардії у дитини – це не лише лікарські препарати. З метою зняття нападу дитину треба навчити затримувати дихання і робити натужування (це так звані вагінальні рефлекси, які протидіють атакам серцебиття).
Пов'язані послуги:
Кардіологічний Check-up
Діагностика порушень серцевого ритму шляхом моніторингу ЕКГ