Люмбальна пункція – показання та протипоказання, техніка проведення

Що таке спинномозкова пункція, техніка виконання люмбальної пункції

Люмбальна (спинномозкова) пункція – процедура, під час якої лікар вводить спеціальну голку в спинний мозок (безпосередньо в підпавутинний простір) і здійснює забір рідини. Проводиться вона з діагностичною або лікувальною метою. Чітка техніка виконання люмбальної пункції дозволить уникнути важких наслідків і ускладнень, хоча вони і не виключені.

Показання та протипоказання до проведення люмбальної пункції

Ця процедура може бути проведена для діагностики або лікування певних захворювань. Якщо потрібно отримати точні діагностичні дані, люмбальна пункція призначається для:

• виявлення або виключення наявності інфекції в спинномозковій рідині (ліквору);
• уточнення показників лікворного тиску;
• виявлення прохідності підпавутинного простору спинного мозку.

У разі проведення лікувальних заходів пункція може знадобитися для введення в ліквор антибактеріальних засобів та позбавлення від зайвої кількості спинномозкової рідини. Показання та протипоказання до проведення люмбальної пункції поділяють на обов'язкові й умовні. В межах діагностики і лікування розглянуту процедуру показано проводити за наявності:

• будь-яких інфекційних захворюваннях центральної нервової системи;
• підозри на витік лікворної рідини;
• злоякісних пухлин, локалізованих безпосередньо в структурах спинного мозку;
• крововиливу в павутинну оболонку.

Допускається люмбальна пункція при розсіяному склерозі, емболії судин, системних захворюваннях, лихоманці в ранньому дитячому віці. За таких проблем доцільність проведення процедури визначає лікар.

Нерідко проводиться пункція спинномозкової рідини у недоношених дітей, і ця процедура може стати визначальною в постановці діагнозу. У таких «складних» новонароджених може бути гідроцефалія без яскраво виражених симптомів, і саме результати діагностики дадуть відповіді на запитання лікарів з правильної постановки діагнозу.

Протипоказання для проведення даної процедури з діагностичною або лікувальною метою:

• важкий набряк мозку з вираженими симптомами;
• високий внутрішньочерепний тиск з'ясованою або нез'ясованої етіології;
• діагностовані новоутворення головного мозку;
• оклюзійна гідроцефалія;
• проблеми в роботі системи згортання крові;
• вагітність;
• тривалий прийом антикоагулянтів.

У деяких ситуаціях, коли потрібна точна діагностика, спинномозкова пункція може бути проведена і всупереч наявним протипоказанням. Наприклад, результати аналізу люмбальної пункції при менінгіті дають можливість встановити тип інфекційного агента і підібрати ефективні ліки. І якщо патологія діагностована або підозрюється у вагітної жінки, то лікарі нехтують цим положенням і роблять все для порятунку життя пацієнтки.

Як проводиться люмбальна пункція

Ця процедура досить складна, тож її проводить досвідчений лікар і тільки після попередньої підготовки пацієнта. Алгоритм підготовки до спинномозкової пункції:

• шкіру в області майбутнього проколу і введення спеціальної голки обробляють медичним спиртом і змащують йодом;
• потім вводять підшкірно новокаїн або лідокаїн (знеболювальні препарати);
• відразу після формування «лимонної кірки» введення зазначених препаратів продовжують вглиб майбутнього проколу.

Багато пацієнтів цікавиться, чи боляче робити спинномозкову пункцію. Неприємні (але не болючі) відчуття можливі тільки в період підготовки до процедури, коли лікар вводить знеболювальні препарати.

Після підготовки починається безпосередньо процедура:

1. Прокол роблять між остистими відростками між 3 і 4 хребцем (у дітей – між 4 і 5). Деякі хворі панічно бояться люмбальної пункції через імовірність ушкодження спинного мозку. Але прокол робиться там, де його просто немає! Спинний мозок закінчується між 1 і 2 хребцями, тому подібна загроза здоров'ю відсутня.
2. Лікар вводить спеціальну голку з пристосуванням, яке закриває її просвіт (мандрен), під невеликим кутом. Як тільки голка потрапляє в підпавутинний простір, фахівець відчуває певний «провал». Після цього можна вийняти мандрен – з голки почне виходити ліквор.
3. Якщо спинномозкова рідина не витікає, то хворого просять підняти верхню частину тулуба для збільшення тиску. Якщо процедура проводилася часто, то лікар може спробувати зробити забір для дослідження ліквору трохи вище від вказаного місця – здійснити швидкий і вдалий прокол можуть перешкодити спайки.
4. За необхідності заміряти тиск спинномозкової рідини до голки приєднують спеціальну трубочку. Але досвідчений лікар зробить такі виміри й без додаткових інструментів – вихід спинномозкової рідини зі швидкістю 60 крапель у хвилину вважається нормою. Норма спинномозкової пункції у новонароджених при вимірюванні тиску буде вищою.

Ускладнення і наслідки люмбальної пункції

Упродовж перших 2-3 годин після процедури пацієнт повинен перебувати в горизонтальному положенні. Можливий невеликий дискомфорт – наприклад головний біль після люмбальної пункції, який швидко зникає і не потребує вживання знеболювальних. Перші 3-4 дні не можна піднімати тяжкості і багато ходити.

Можливі ускладнення та наслідки люмбальної пункції:

• подразнення мозкових оболонок;
• стійкі болі в області проколу;
• пошкодження диска і формування грижі;
• кровотечі;
• інфікування центральної нервової системи.

Більш детальну інформацію про правила проведення процедури та вартість голки для люмбальної пункції можна отримати на сторінках нашого сайту Добробут.ком.