Бактеріальний вагіноз під час вагітності: можливі ризики

Бактеріальний вагіноз: симптоми, причини, шляхи передачі, лікування

Бактеріальний вагіноз (БВ) — захворювання, викликане надлишковим ростом у піхві умовно-патогенних та патогенних (зокрема, факультативно-анаеробних) мікроорганізмів на тлі зниження кількості молочнокислих бактерій. Бактеріальний вагіноз у жінок репродуктивного віку зустрічається доволі часто. На нього випадає від 30 до 50% всіх вульвовагінальних інфекцій.

Бактеріальний вагіноз: причини

Бактеріальний вагіноз розвивається у випадку, коли нормальна мікрофлора піхви заміщується умовно-патогенними мікроорганізмами (мікоплазмами, фузобактеріями, гарднерелами, вайлонелами, пептококами та іншими).

Причини бактеріального вагінозу наступні:

• часте спринцювання;
• використання внутрішньоматкових спіралей;
• надмірна сексуальна активність;
• безконтрольний прийом антибіотиків;
• психосоціальний стрес.

Як передається бактеріальний вагіноз? БВ не належить до захворювань, які передаються статевим шляхом, з наступних причин:

• стан зустрічається у жінок, які не ведуть статеве життя;
• у чоловіків немає еквівалентного захворювання;
• призначення антибіотиків партнерові-чоловікові не впливає на частоту загострень захворювання у жінок;
• поширеність БВ помітно відрізняється в етнічних групах, що неможливо пояснити лише різним ступенем сексуальної активності.

Основні ознаки бактеріального вагінозу

Захворювання може перебігати як безсимптомно, так і з клінічними проявами. Діагноз підтверджують після отримання результатів аналізу виділень з піхви: рН вище 4.5 та велика кількість умовно-патогенних бактерій свідчать про наявність БВ.

Симптоми бактеріального вагінозу наступні:

1. Виділення з піхви з неприємним «рибним» запахом. На початку захворювання вони білого чи сірого кольору, при прогресуючому процесі стають жовтувато-зеленуватими.
2. Печія при сечовипусканні.
3. Дизурія (порушення сечовипускання).
4. Вагінальний свербіж.
5. Гіперемія слизової оболонки піхви та шийки матки.

Слід відзначити, що у половини пацієнток БВ проходить безсимптомно.

Чим лікувати бактеріальний вагіноз

Препарати вибору – метронідазол та кліндаміцин. Призначають їх перорально і/чи у вигляді вагінальних свічок. Слід відзначити, що після курсу антибактеріальної терапії симптоматика у 10-15% пацієнток залишається незмінною. Частота рецидивів досягає 80% і збільшується по мірі зростання сексуальної активності. Використання естрогеновмісних контрацептивів знижує кількість повторних загострень.

Чим ще лікувати бактеріальний вагіноз? Макроліди, лінкозаміди, пеніциліни, нітроімідазоли належать до резервних препаратів. Через ймовірність активації кандидозної флори паралельно з антибактеріальними препаратами призначають антимікотики. Можна використовувати комбіновані форми, наприклад, Тержинан, Кліон-Д. Також гінекологи рекомендують прийом пробіотиків, які допомагають відновити мікрофлору піхви – це знижує ймовірність рецидивів захворювання.

Бактеріальний вагіноз не вважається інфекцією, яка передається статевим шляхом, тому статевого партнера не лікують.

Ускладнення бактеріального вагінозу, профілактика захворювання

БВ може привести до ускладнень вагітності та розвитку запальних захворювань органів малого тазу. Існує зв’язок між зниженням кількості лактобактерій у піхві та частотою інфікування гонококами і хламідіями. БВ збільшує ймовірність інфікування чи реактивації вірусу папіломи людини.

Бактеріальний вагіноз під час вагітності може ускладнити перебіг основного захворювання, що збільшує ризик викидня чи передчасних пологів. У вагітних жінок з діагнозом «Бактеріальний вагіноз» вища ймовірність розвитку хоріоамніоніту (запалення плідних оболонок та інфікування навколоплідних вод), післяпологового ендометриту. Також БВ може стати причиною субклінічного дефіциту заліза. Детальніше про дефіцит заліза у ранні терміни вагітності читайте на нашому сайті https://dobrobut.com. Проведені дослідження підтвердили зв’язок між бактеріальним вагінозом та трубним безпліддям.

Профілактика бактеріального вагінозу полягає у відмові від спринцювань, обмеженні кількості сексуальних партнерів, здоровому способі життя.